Письмо редактору

Колумбія – Con mucho gusto! Тьеррадентро – діри на вершині гори… (і знову на конях!)


А ми продовжуємо наш вьяхе на конях по археологічних сайтах Тьеррадентро. Нам належить піднятися на конях на круту гору Агуакате, щоб подивитися поховання в ще не відкопаному і не окультуреному для туристів виді – в тому вигляді, в якому вони були, коли їх знайшли.

176-002
Оригінал поста знаходиться Тут

Un gran viaje a América del Sur
Колумбія

Ми вже зробили одне кільце з одного боку долини, відвідавши декілька археологічних сайтів, і повернулися в Сан Андрес де Писимбала. Зараз нам належить зробити друге кільце – з іншого боку долини і піднятися на гору Агуакате.

177-002

Місцеві нам пояснюють, що стежка на Агуакате починається відразу за рестораном, в якому ми обедаем-ужинаем-завтракаем, прямо навпроти нашого хоспедахе. Направляємо туди наших конячок. Якась вузька стежка, крутий спуск до річки, і конячки упираються – категорично не хочуть туди йти. Може, конячки краще нас знають дорогу?

178-002

Згадуємо, що десь на підлогу шляху від Сан Андреса до Тьеррадентро бачили покажчик направо, на якийсь археологічний сайт. Напевно, нам потрібна та стежка. Добираємося туди, згортаємо направо, переходимо річку…

->  Київ - Дортмунд. Переліт. Поселення. Знайомство з містом


179-002

Незабаром стежка, ведуча вгору, просто розчиняється в заростях. Хоча відгалуження до археологічного сайту Ломе де Сан Андрес там було. Але прохід до сайту такий, що кінь не може через нього пройти, а щоб піднятися далі до Агуакате нам потрібний вхід з іншого боку. Біля якихось плантацій знаходимо хлопчика, який нам у черговий раз підтверджує, – стежка на Агуакате починається за рестораном…

180-002

Повертаємося назад, робимо другу спробу. Розуміємо, чому конячки упиралися вперше – вони-то думали, що вже повернулися додому, а осоружні туристи (зовсім очамріли!) тягнуть їх ще на якусь гору.

181-001

Цього разу коні вже зрозуміли, що сперечатися з нами марно – слухняно спускаються до річки, переходять на інший берег. Хисткий місток – тільки для пішоходів.

182-001

Археологічний сайт Lome de San Andres. Знову спускаємося в усі гробниці.

183-001

Електрики тут немає, тому користуємося ліхтариками, щоб розглянути малюнки на стінах.

184-001

А тепер – далі в гору.

185-001

На майже прямовисних схилах, на яких, – незрозуміло як утриматися, місцеві індійці вирощують каву, банани, юку…

->  У країні антиподів. Повітроплавці. Частина перша : Ранок туманний


186-001

Стежка все крутіше забирає в гору.

187-001

Плантації є і на цих, що здаються неприступними, схилах.

188-001

Стежка вузька і крута.

189-001

У людини, яка до того як побував в Тьеррадентро підіймався на тепуй Рорайму, прочитала, що підйом на Агуакате по крутизні нагадує рампу Рораймы.

190-001

Я по таких вузьких і крутих стежках і на своїх двох ходжу обережненько, а тут на коні!

191-001

Якби до цього ми не піднімалися на конях по таких же крутих схилах в гори в Перу, я б не повірила, що кінь може ходити по таких стежках.

192-001

До власного здивування – почуваю себе на коні спокійно і упевнено, попри те, що сиджу високо, а під ногами прямовисний схил.

193-001

Паралельно з тим, що підіймається на кручі і управлінням конем –

194-001

Примудряємося ще і фотографувати.

195-001

Ось ми вже і піднялися на гребінь. У сусідній долині видно село Сан Франсиско і містечко Имса.

196-001

Прив’язуємо конячок пастися.

197-001

А самі вирушаємо по гребеню до вершини.

->  Інсбрук. Березень 2016


198-001

Подивитися ще не відкопані і не відреставровані склепи.

199-001

Ось вони – дірки в горі!

200-001

Хоч і боязнь, але цікаво туди залізти.

201-001

Майже уся гробниця засипана землею.

202-001

Перегній утворюється тут дуже швидко, і покинуті селища, поховання, скульптури зникнуть дуже швидко, поглинені дощовим лісом.

203-001

Це вам не пустеля, де усе може зберігатися тисячоліттями.

204-001

А який простір навкруги!

205-001

Дух захоплює від краси, що розкинулася перед нами.

206-001

207-001

Синьо-зелені гори йдуть за горизонт, десь там на краю землі зливаючись з небом…

208-001

Ми довго-довго сидимо на вершині, вбираючи в себе усі ці щасливі миті, щоб зберегти їх в душі назавжди – чи не за цим ми приходимо в цей світ…

209-001

Колись в дитинстві, читаючи пригодницькі романи і оповідання мандрівників, ми марили далекими країнами, романтикою далеких доріг, пригодами і жаданням подорожей.

210-001

Світ за межами СРСР сприймався як щось нереальне, як казка…

211-001

І ось тепер ми самі(!!!) на конях підійнялися на високу гору, десь в диких горах Колумбія, де практично не ходять туристи, зате все ще бродять партизани.

->  Північна Корея - День 6, усипальня Ван Гона, межа двох Корів і парк атракціонів в Пхеньяні


212-001

Агаукате…Тьеррадентро… Колумбію… Південна Америка…

213-001

Сонце вже низьке, до темряви нам треба спуститися в село, а темніє біля екватора рано.

214-001

Діри поховань проходять через увесь хребет, створюючи якусь фантастичну картину.

215-001

Повертаємося до коней.

216-001

І знову ми пускаємося в дорогу по вузьких стежках. Тепер уже вниз.

217-001

До вершини Агаукате є ще одна стежка – від музею в Тьеррадентро, але і доглядачка музею, і після неї інші місцеві теж сказали нам, що та стежка дуже погана і небезпечна.

218-001

Тому повертаємося тією ж дорогою.

Продовження не за горами…

Усі пости з подорожі
Un gran viaje a América del Sur
Числа
Перу
Болівія
Водоспади Игуасу

Колумбія – Con mucho gusto!
Сан Агустин – загадкові статуї невідомої доинковской цивілізації
Сан Агустин – водоспади річки Магдалены і луло!
Сан Агустин – про що мовчать древні скульптури?
Нам будь-які дороги дороги…
По підземних похованнях Тьеррадентро. На конях!
Тьеррадентро – діри на вершині гори… (і знову на конях!)


© 2019 Самостійне Подорож
При повному або частковому відтворенні інформації заборонено.
sitemap