Письмо редактору

Сан Леучо (San Leucio) опис, фото – Італія: Казерта


сан леучо
Фото: Сан Леучо

Фото і опис

Сан Леучо – район Казерты, розташований в 3,5 км на північний захід від центру міста. Він лежить на висоті 145 метрів над рівнем моря і сформувався навколо старовинної шовкової фабрики – об’єкту Всесвітньої Культурної Спадщини ЮНЕСКО. Свою назву район дістав на ім’я церкви святого Леция, що колись стояла тут.

У 1750-му році неаполітанський король Карл VII за порадою свого міністра Бернардо Тануччи вибрав це місце для реалізації незвичайного соціального і технологічного експерименту – впровадження моделі виробництва, заснованої на технічних інноваціях і потребах робітників. До цього тут знаходилася мисливська резиденція сімейства Аквавива, нині відреставрована і відома як Палаццо дель Бельведері. Бельведер з італійської мови переводиться як “прекрасний вид” – звідси і справді в гарну погоду відкривається дивовижний вид на Неаполь, затоку і острови Капрі і Искья.

Спочатку Сан Леучо був місцем відпочинку з королівськими мисливськими угіддями і акведуком, який використовувався для підведення води до палацу Реджа ди Казерта. Син Карла VII, Фердинад I, побудував тут власну мисливську резиденцію – він був досвідченим мисливцем і не любив блиск і розкіш палацових буднів. І тут же Карл і Фердинанд заснували шовкопрядильну фабрику. Пізніше навколо неї були побудовані виробничі корпуси і житлові будинки, що було незвичайне для Європи кінця 18-го століття. Архітектором проекту був Франческо Коллечини – саме він встановив шумні ткацькі верстати поряд з королівськими апартаментами, а вітальню перетворив на каплицю для робітників. Для них же були побудовані житлові будинки, і незабаром уся ця місцевість перетворилася на промислове містечко, яке в 1789-му році було своєрідною королівською колонією по виробництву шовку. Члени цієї колонії використали у своїй роботі самі передові технології, відомі в Європі, і користувалися певними привілеями. Наприклад, вони мали соціальні відрахування, пенсію, право на безкоштовну середню освіту. Король навіть хотів перетворити колонію на справжнє місто під назвою Фердинандополи, але цей проект так і не був реалізований із-за вторгнення французьких військ. Незважаючи на це Сан Леучо продовжував розвиватися і під час правління Наполеона.

->  Кафедральний собор Казертавеккиа (Duomo di Casertavecchia) опис, фото - Італія: Казерта


Спадщина короля Фердинанда жива і до цього дня: місцеві шовкові і текстильні виробництва забезпечують своєю продукцією елітних зарубіжних клієнтів на зразок Букингемского палацу, Білого Дому, Палаццо Квиринале і Палаццо Киджи. З головної площі Сан Леучо – Пьяцца делла Сета – відкривається вид на того самого Палаццо дель Бельведері, до якого примикають корпуси фабрики. До палацу ведуть сходи, які закінчуються у церкви Сан Фердинандо Рэ, зведеної в 18-м столітті.

Частина Палаццо дель Бельведері сьогодні віддана під експозицію, присвячену життю і побуту королівської сім’ї. У інших приміщеннях відкритий Музей шовку із старовинними ткацькими верстатами і іншими знаряддями праці. З 1999-го року тут проводиться фестиваль Леучана, покликаний пропагувати Сан Леучо і його розкішний парк.


© 2019 Самостійне Подорож
При повному або частковому відтворенні інформації заборонено.
sitemap