Письмо редактору

Відгуки туристів про відпочинок в Честері (Великобританія)


Честер – свідок історії

У англійський Честер (обмовляюся спеціально, оскільки в одних тільки США налічується близько 27 міст з тим же точно назвою), що на річці Ди, я потрапив майже випадково, точніше, проїздом з Уельсу в Шотландію. Тому, на свій сором, нічого толком про нього спочатку не знав, окрім скупих відомостей з кишенькового путівника, і вимушений був йти за гідом – інтелігентною шотландкою на ім’я Варі (пишеться по-шотландски Mhairi).

Після міфічних легіонерів на Честер нападали цілком реальні данці, вони ж вікінги. Потім були сакси. Потім англійці. Честер був в числі останніх міст, який здався норманнам. А говорю я про війни, щоб здивуватися тому, що після усього цього середньовічного буйства в Честері краще, ніж в яких-небудь інших англійських містах збереглася міська стіна. Прогулянка по ній – складова частина будь-якої організованої екскурсії, хоча я рекомендую вам підійнятися на неї і у тому випадку, якщо ви виявилися там наодинці. Воно того коштує. Оскільки стіна оточує найцікавіше – історичний центр міста. Можна пройти усі 3 кілометри. Круг не змикається тільки якихось жалюгідних 100 метрів. Мао Цзэдуна на них немає! Оскільки стіна, зрозуміло, як в Китаї, жива завдяки реставрації. Якою вона була до неї, ніхто, як повелося, не вже пам’ятає.

->  Відгуки туристів про відпочинок в Егорьевске (Росія)


Стена Честера – це черга воріт, яких я налічив сім, від Східної до Вовчої, і веж, одна з яких чомусь називається Вежею Гобліна. Оскільки гуляли ми з дружиною, то дружно згадали ранок на такій же стіні чарівного баварського Ротенбурга. Причому скоро виявилось, що міста зближують не лише міські укріплення, але і “начинка” : в обох будиночки усередині історичної частини будувалися в стилі, що називається осоружним словом “фахверк”, але при цьому дуже навіть симпатичному – білі глинобитні стіни перетинаються під різними кутами темними дерев’яними балками. До речі, скажу вам по секрету як репетитор англійської мови, самі англійці називають цей стиль невитіювато: black and white buildings, тобто “чорно-білі будови”. Є і більше наукові терміни ніби trelliswork і timber framing, але навіщо складно, якщо можна просто?

Не так давно я дивився новий “бибисишный” документальних серіал про англійські історичні міста, в якому увесь епізод про Честер був присвячений його античній історії. Виявляється, ми, наприклад, не бачили ті декілька каменів в стіні, які ще пам’ятають хоботи римських слонів. Не показала нам безглузда Вару і руїн дивом вцілілого амфітеатру, в якому проходили гладіаторські бої, а тепер промивають мізки школярам, нарядженим в пластмасові обладунки. Якщо ви поїсте в Честер сьогодні, то напевно центром вашої екскурсії стануть саме ці пам’ятки, а годинник залишить “на потім”. Старовина адже важливіше. Правда, я добре пам’ятаю, що коли ми гуляли по стіні, в деяких місцях під нами проводилися гучні і запорошені “археологічні” роботи. Так що завтра, можливо, Честер поповниться якою-небудь єгипетською пірамідою або мумією короля Артура. Саме місто в цьому не винне. А тому сміливо поспішаєте бачити його таким, яким він є: затишним, сонячним, в міру “чорно-білим” і на усе 100 – англійським!

->  Відгуки туристів про відпочинок в Гейдельберге (Німеччина)



© 2019 Самостійне Подорож
При повному або частковому відтворенні інформації заборонено.
sitemap