Письмо редактору

Гірська країна Монтсеррат. Каталонія. Іспанія. Крок 8. Не фунікулером, а ногами


Спочатку і туди хотіли сходити:

Але сили після прогулянки вичерпуються, а нам ще спускатися.
Тому скористаюся збільшенням:

Хоча не так і далеко:

Людей сюди, звичайно, більше гуляють:

Згортаємо до спуску:

Туди належить спуститися:

(не до самого дна, звичайно)

Ліворуч видно стежка:

Монастир тепер ліворуч внизу:

Літаки прямо над головою – аеропорт близько:

Дрібна крихта:

У зелені видно стежина, по якій спускаємося :

Тут буде невелика зупинка:

Спускаємося на рівень нижче і бачимо шикарну панораму:

Щільне заселення:

Наближаю:

Терасні гори:

Червоний грунт:

– на бетонному покритті насічка, щоб легше йти по схилу.

Зацвітає тополя:

А тут рибки в резервуарі:

Глибоко / високо:

Sant Miguel – бачили згори:

Поруч хрест:

Про Михайла:

Можна передихнути в тіні:

І далі в дорогу – вже видно дах базиліки :

Острів Паски?!:

Повний вид на монастир:

Жовті квіти:

Creu de Sant Miguel недостпен. Зайнятий французами:

Канатна дорога:

Жовтий вагончик:

->  Восени в Китай



© 2019 Самостійне Подорож
При повному або частковому відтворенні інформації заборонено.
sitemap